Опис досвіду

        Створення в Україні високорозвиненого громадянського суспільства і розбудови, на основі Конституції, демократичної, правової держави, потребують суттєвих змін щодо підходів до формування нового покоління. Без належного рівня правової освіти та навичок правової поведінки неможлива активна участь особи у суспільному житті. Учень повинен бути психологічно готовим до вступу в доросле життя. Нові якості набуваються під час пізнавального процесу, який є складовою частиною будь-якої людської діяльності. 

Тому для себе поставила завдання: навчати так, щоб знання були дієвою системою, спрямованою на особистість.

Вийти на новий рівень викладання правознавства у школі допомагає науково-методична проблема „Розвиток пізнавальної активності учнів як умова формування їхньої громадянської позиції“.

Свої уроки будую так, щоб учень максимально вчився сам, а я, як вчитель, здійснюю лише мотиваційне управління його навчанням, тобто  організовую, координую, консультую його діяльність. Цей процес протікає більш ефективно і дає якісні результати, якщо в учнів є сильні, яскраві й глибокі мотиви, що викликають бажання діяти активно, долати неминучі труднощі, наполегливо просуваючись до наміченої мети.

Такий підхід до здійснення навчально-виховного процесу направлений на розвиток пізнавальної активності школярів, їх самостійності, творчих можливостей, тощо.

За роки своєї роботи я зрозуміла, що саме під час процесу навчання пізнавальні можливості учнів розвиваються інтенсивніше.

Пізнавальний інтерес розглядається як джерело самостійного здобуття знань. Він підвищує інтенсивність розумової роботи, мобілізує увагу, знімає втому та сприяє підвищенню якості засвоюваних знань, їх розширенню і поглибленню (Бондаревський В.Б., Дайрі Н.Г., Курилів В. І., Вяземський В. Е., Баханов К. О.).

Інтерес до діяльності впливає і на особистість людини. Це доведено в дослідженнях вчених Щукіна Г.І., Іванов В.Г.

Розвитку пізнавальних інтересів учнів, як психолого-педагогічній проблемі, присвятили свої праці Алексюк А.М., Бабанський Ю.К., Щукіна Г., Терно С. та інші.

Дослідження вчених переконують, що без активної участі школярів у  навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань,  повноцінним виховання. То ж актуальними залишаються проблеми оптимізації уроку, посилення його пізнавального і виховного потенціалу, стимулювання навчальної активності і самостійності учнів.

Схема  творчої співпраці вчителя та учня:

Основним завданням діяльності вчителя правознавства вважаю - не дати учням втратити інтерес до предмету. Для цього намагаюсь зробити навчально-виховний процес творчим, збуджую зацікавленість учнів, поліпшую розуміння і засвоєння матеріалу.

З цією метою використовую найбільш ефективні форми і методи навчання, нетрадиційні типи та елементи уроку, інноваційні технології, які спрямовані на розвиток особистості учня, його життєвих компетентностей.

„Не так важливо вчити дітей, - наголошує К.Роджерс, - як важливо створити задоволення від навчання“.

Пізнавальні процеси на уроках правознавства дають можливість учневі визначити мету, план, зміст діяльності, обіграти хід цієї діяльності, свої дії, поведінку, передбачити результати та керувати ними.

Я надаю перевагу позиції формули успіху:

 Учитель + Учні = Партнери

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Тому на уроках правознавства надаю можливість учням оволодівати певними якостями, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники.

А ще думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов. Такий підхід сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті.

На уроках, за допомогою різних вправ і завдань, намагаюсь виявити рівень розвитку пізнавальних інтересів кожного учня, володіння  понятійним  апаратом правознавства, практичну підготовку до життя, до використання  набутих ними знань для вирішення конкретних життєвих ситуацій.

У своїй практиці я опираюсь на демократичний стиль викладання, коли  кожен учень має можливість вільно висловлювати свою думку відносно  різних правових ситуацій. А потім, працюючи з документами, учні можуть аналізувати, чи співпадає їхня думка із законом.  

Так, у 9 класі, при опрацюванні теми „Як стати працівником“ учні, спираючись на власний життєвий досвід, досвід своїх батьків, інформацію засобів масмедіа, називають шляхи пошуку роботи.

Перед ними ставиться завдання:

1.     Обговорити названі шляхи пошуку роботи.

2.     Висловити власну думку щодо  ефективності цих шляхів.

На кожному уроці намагаюсь привчати учнів до роботи із нормативними документами, за допомогою яких вони: 

·        знаходять відповіді на запитання;

·        розв’язують юридичні ситуації; 

·         складають порівняльні таблиці, схеми.

Наприклад, у 9 класі при вивченні теми „Що таке злочин“ пропоную порівняти злочин та адміністративне порушення, заповнивши таблицю.

№ з/п	Питання для порівняння	Злочин	Адміністративне  правопорушення
1.	Протиправність дій	+	+
2.	Наявність вини правопорушника	+	+
3.	Рівень шкоди, завданої суспільству, іншим особам	+	+
4.	Ступінь суспільної небезпеки, тобто „велика шкода“	+	-
5.	Відповідальність, передбачена Кримінальним кодексом	+	-

 „Мозковий штурм“ - це метод швидкого генерування ідей для розв’язання конкретних проблем або відповіді на запитання. Наприклад, у 10 класі при вивченні теми „Поняття правопорушення та його склад“, ставлю питання: 

·             „Які ознаки притаманні правопорушенням?“

Під час обговорення формується визначення правопорушення. З-поміж названих учнями ознак визначаю правильні і доповнюю їхні відповіді.

Цей метод спонукає учнів проявляти увагу, творчість, вільно висловлювати  думки, знаходити кілька рішень для розв’язання даної проблеми.

На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєднуються елементи традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення – але у незвичайних формах. Саме такі уроки стають особистісно-орієнтованими, спрямованими на створення умов для розвитку пізнавальної діяльності учнів. Змінюється режисура уроку: учні не просто слухають розповідь учителя, а постійно співпрацюють у діалозі, приймають конкретні рішення у проблемних ситуаціях, отримують інформацію з першоджерел, самостійно шукають відповіді.

Наприклад, у 9 класі, при  вивченні теми „Цивільно-правові договори“       учням пропонується

·        скласти цивільно-правовий договір за Цивільним кодексом України:

·      купівлі-продажу,

·      дарування,

·      обміну,

·      позики;

·        яка форма договору повинна бути при цьому дотримана. 

Метод групової роботи заснований на співробітництві. Учні об’єднуються у малі групи для вирішення загальних цілей. Це породжує між ними взаємозалежність, при якій кожен зацікавлений у всіх інших членах групи. Основний метод взаємодії учнів у процесі співробітництва – це обмін думками, зусиллями, інформацією.

1.     Обговорити в групі та висловити думку щодо завдань, які стоять  перед досудовим слідством.

2.     Використовуючи власний досвід, інформацію із книг, кінофільмів, газет, запропонувати способи, прийоми та дії, за допомогою яких може бути отримана інформація про злочин.

Часто застосовую елементи імітаційного характеру, які проводяться без попередньої підготовки учнів. Наприклад:

·        учні виконують роль керівника підприємства і працівників, які хочуть влаштуватися на роботу. Вони визначають перелік документів, необхідних для працевлаштування на роботу різних  категорій населення;

·        імітують затримання неповнолітнього співробітниками міліції.

Різновидом уроку застосування знань і формування вмінь є практичне заняття. Така форма організації навчання правознавства сьогодні є особливо актуальною, що пояснюється потребами сучасного життя, яке вимагає від школи підготовки компетентної у правознавстві особистості, такої, в якої сформовані практичні уміння і навички аналізувати та вирішувати конкретні життєві ситуації з позицій права. Найчастіше – це розв’язання юридичних  задач.

Задача на уроці з теми „Спадщина“ (9 клас).

Після смерті громадянина Б. у нього залишилося майна на 1000 тис. гривень. Про своє бажання отримати це майно заявили:

·        15-річна донька, 

·        80-річний батько,

·        сестра 32 років,

·         брат 68 років.

Роз’вязати задачу, використавши витяг із Цивільного кодексу.

Особливе місце посідає робота із джерелами права. Наразі зусилля вчителя й учнів спрямовуються на вироблення умінь працювати із нормативно-правовими актами, а також складати документи юридичного характеру (змісту).

Наприклад, на занятті із теми „Звернення громадян“ учні не лише характеризують законодавство, яке регулює процедуру звернення громадян до органів державної влади та місцевого самоврядування, але й вчаться складати такі заяви.

На занятті ,,Захист прав споживачів” у них формуються вміння захищати права особи як споживача, зокрема, робити записи у книзі скарг та пропозицій, звертатися зі скаргою до уповноважених державних органів, які повинні забезпечувати цей захист.

У процесі  уроку, маючи у своєму розпорядженні обмежений об’єм часу, я застосовую візуалізацію навчальної інформації у вигляді схем, таблиць, презентацій. Наприклад, схема із теми „Що таке злочин“ у 9 класі допомагає дітям розібратися у термінах, їх тлумаченні:

Схема „Що таке злочин“

Значно активізують пізнавальну діяльність учнів мультимедійні засоби навчання. 
Вони дозволяють:

·        підвищувати інформативність уроку;

·        стимулювати мотивацію навчання;

·        урізноманітнювати наочність навчання;

·        забезпечувати повтор найбільш складних моментів уроку;

·        реалізовувати доступність і сприйняття інформації за рахунок паралельного представлення інформації у різних модальностях: візуальної та слухової;

·        здійснювати  перегляд, коротке відтворення матеріалу попереднього уроку.

Подальший розвиток пізнавального інтересу до права і творчої активності учнів проводиться також у позакласній роботі. Щорічно проводяться

·        тижні права,

·        місячники правової освіти для учнів,

·        місячники правової освіти для педагогічних працівників.

Я вважаю, що всі педагогічні працівники повинні ефективно здійснювати правовиховну роботу в школі, вони мають бути юридично компетентними. Тому, при проведенні місячника правових знань для учителів, звертається увага на питання, які допомогають їм володіти юридичними знаннями, будувати свою діяльність на основі законодавства.

Місячники правових знань для учнів сприяють опануванню всіма рівнями пізнання (знань, розумінь, застосування аналізу, синтезу, оцінювання):

·        розвивається критичне мислення,

·        уміння розмірковувати,

·        розв’язувати проблеми.

Учні школи беруть участь у різноманітних Всеукраїнських конкурсах, олімпіадах із правознавства.

Пізнавальна діяльність дає можливість учням

·        відійти від стандартів мислення, стереотипу дій,

·        розвиває прагнення до знань,

·        зумовлює розвиток усіх сфер особистості:

·        інтелектуальної,

·        емоційної,

·        вольової.

Пізнавальний метод навчання набуває цінність ще й тому, що сприяє  формуванню в учнів комплексу позитивних ділових якостей:    

·        уміння встановлювати особисті контакти, 

·        обмінюватися інформацією, 

·        переборювати протидію оточуючих, 

·        цінувати час.

Список

використаної літератури

1.     Андрусишин Б. І. Методика викладання шкільного курсу „Основи правознавства“ : [підручник] / Андрусишин Б. І., Гуз А. М. – К. : Знання, 2008.

2.     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1392 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 11.

3.     Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Правознавство.-К., 2010.

4.     Кузьмінський А. І. Технологія і техніка шкільного уроку : навч. посіб. / А.І. Кузьмінський, С.В. Омельяненко. – К. : Знання, 2010. – 335 с.

5.     Основи правознавства. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 9 кл. [Електронний ресурс]// Режим доступу: www.mon.gov.ua/images/files/.../pravo.doc‎

6.     Наровлянський О.Д. Основи правознавства. 9клас: Методичний посібник.- Х.: Веста: Вид-во „Ранок“, 2008.

7.     Пометун О.Правознавство. Практичний курс: метод. посіб. для вчителів загальноосвіт. шк., які викладають курс у 9-му кл. / Пометун О., Ремех Т., Пилипчатіна Л. – Київ: Логос, 2009. – 176 с.

8.     Світ права: навч. посібник  з основ правознавства для учнів 9 кл. загальноосвіт. навч. зак./ Р.А. Калюжний, О.І. Пометун, Т.О. Ремех та  ін: за ред.; Р.А. Калюжного та О.І. Пометун. – К.:А.П.Н.; 2004.